Оптимізація витрат фармкомпаній. Частина 2

  1. PS
  2. Бліц опитування
  3. думка експертів

Нагадаємо, що 7 червня в готелі «Русь», Київ, відбулася 5-та ювілейна спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет-2012», організаторами якої виступили компанії «МОРІОН» та «Proxima Research»

Нагадаємо, що 7 червня в готелі «Русь», Київ, відбулася 5-та ювілейна спеціалізована конференція-практикум «Фармбюджет-2012», організаторами якої виступили компанії «МОРІОН» та «Proxima Research». Захід зібрав велику кількість експертів фармринку, які активно обговорювали ключові питання розвитку вітчизняної Фарм. Нагадаємо, в попередньому номері «Щотижневика АПТЕКА» ми познайомили читачів з доповідями учасників 1-ї сесії, яка була присвячена макроекономічними показниками України і країн світу, а також законодавчих ініціатив, що стосуються регулювання фармринку. В ході 2-ї сесії були розглянуті юридичні питання, що виникають у компаній в процесі ведення бізнесу на вітчизняному фармринку.

При веденні фармбізнесу на території України необхідно враховувати законодавчі ризики, що виникають в процесі діяльності. Так, час від часу вони можуть виникати з боку контролюючих органів при ненавмисному порушенні фармкомпанією юридичних вимог чинного антимонопольного або податкового законодавства.

Однією з основних причин звернень фармкомпаній за юридичною консультацією стали постійно вносяться до податкового кодексу зміни та доповнення з приводу процедури оподаткування.

Також юридична допомога буде корисна в процесі реорганізації зарубіжного представництва фармкомпанії в локальне підприємство.

В процесі бюджетування на наступний рік кожна фармакологічна компанія закладає плановані витрати на юридичні послуги. Структура цих витрат залежить від обраної компанією організаційно-правової форми ведення господарської діяльності.

Борис Даневич, партнер адвокатської фірми «Паритет», розповів про шляхи від представництва до дочірньої компанії, етапи і особливості такого виду реорганізації Борис Даневич, партнер адвокатської фірми «Паритет», розповів про шляхи від представництва до дочірньої компанії, етапи і особливості такого виду реорганізації.

При організації фармбізнесу на території України зарубіжна компанія спочатку вибирає таку форму діяльності, як представництво. Але в перспективі практично кожна закордонна компанія планує реорганізацію в той чи інший формат дочірньої компанії. Процес переходу з однієї організаційно-правової форми в іншу - витратний, трудомісткий і не завжди виправданий на ранніх етапах роботи на українському ринку.

На сьогодні в умовах впроваджуваних податкових реформ для більшості фармкомпаній з іноземним капіталом, які здійснюють свою господарську діяльність на території України у вигляді представництва, все більш актуальним стає питання реорганізації його в дочірню компанію.

Представництва зарубіжних компаній в Україні здійснюють свою діяльність у вигляді некомерційного (без права ведення комерційної діяльності) і комерційного (постійного) представництва.

Найбільшою популярністю в нашій країні користується форма некомерційного представництва. Головними перевагами при роботі в такому форматі є легкість прямого фінансування представництва і безпосереднього контролю за його діяльністю з боку головної компанії. Такий вид діяльності має і свої недоліки. До їх числа можна віднести, наприклад, існуюче обмеження по використанню коштів, «Permanent establishment risk», значне обмеження повноважень глави представництва довіреністю. Також існує цілий ряд обмежень напрямків активності з боку представництва, так як воно не є окремою юридичною особою.

Типологія створюваних в Україні дочірніх компаній також різна в залежності від спрямованості їх діяльності і способу фінансування. Існують сервісні, торговельні, комбіновані (сервісна і торгова) дочірні компанії. Також можливий варіант створення однієї групою декількох дочірніх компаній в Україні, орієнтованих на різні напрямки їх діяльності (Rx-сегмент; ОТС-сегмент; Animal Health і ін.).

Сервісні компанії фінансуються в основному за рахунок платежів материнської компанії на підставі сервісних договорів та виконують функції маркетування препаратів на фармацевтичному ринку (реєстрація препарату, реклама і промоція, фармаконагляд т.д.).

Фінансування торговельних компаній відбувається за рахунок маржі від реалізації продукції. Інтерес з боку контролюючих структур до діяльності торгової компанії зростає в зв'язку з помітним зростанням обороту. Більш того, додаткову увагу може викликати наявність в портфелі компанії препаратів, націнки на які підлягають державному регулюванню.

Компанія комбінованого типу фінансується з 2 джерел - сервісних договорів та маржі від продажу продукції, що імпортується. Відповідальність перед державними органами компанія даного типу також несе за 2 напрямками своєї діяльності.

Одні з головних переваг всіх видів дочірніх компаній - їх самостійність і незалежність. Але ця перевага перетворюється в недолік при з'ясуванні відносин з контролюючими органами, коли розраховувати на «представницький», майже іноземний статус, не доводиться.

На підтвердження ефективності роботи зарубіжних компаній були продемонстровані дані, надані компанією «Proxima Research», про обсяг роздрібної реалізації і госпітальному споживанні лікарських засобів за підсумками 2010 р в розрізі маркетуючих організацій. Топ-10 лідерів за цим показником включає, в основному, зарубіжні підприємства, які працюють в форматі дочірніх компаній.

Коли ж можна прийняти рішення про реорганізацію представництва в дочірню компанію?

На думку доповідача, оптимальний час для такого переходу настає при підвищенні очікувань керівництва від ведення бізнесу в Україні, готовності до істотних змін в діяльності підприємства або в разі реальності загрози перекладу державними структурами даного некомерційного представництва в статус постійного (Permanent establishment). Але основним фактором для початку реорганізації в багатьох випадках залишається прояв відповідної ініціативи з боку головної компанії.

Якщо компанія в форматі представництва успішно функціонує і передумови до зміни організаційної структури бізнесу відсутні, то реорганізація такому представництву не потрібно. Особливо цього не слід робити при виході на фармринок.

Перш ніж змінювати форму здійснення діяльності, керівництву компанії слід зважити всі фактори, можливі ризики і дійсно переконатися в правильності прийняття цього рішення.

Існує ряд особливостей в оподаткуванні та методах фінансування різних бізнес-моделей компаній Існує ряд особливостей в оподаткуванні та методах фінансування різних бізнес-моделей компаній. Податкових наслідків використання різних бізнес-моделей і методів фінансування фармкомпаній була присвячена доповідь Юлії Ноговіцин, старшого менеджера з міжнародного оподаткування компанії «KPMG Ukraine».

Некомерційне представництво займається виключно допоміжною і підготовчої діяльністю (промоції, реєстрація препаратів і т.д.) на території країни в інтересах свого головного офісу і не має права вести комерційну діяльність. Дане представництво не є платником податків і не платить податок на прибуток. Перевагою цієї бізнес-моделі є спрощений порядок фінансування некомерційного представництва з боку головного офісу, яке не обкладається податком на прибуток. При використанні такої бізнес-моделі необхідно, щоб головний офіс був зареєстрований в країні, з якої Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. З більшістю європейських країн Україна укладені такі угоди. Також некомерційне представництво звільняється від сплати митних зборів при тимчасовому ввезенні майна для службового використання.

Ризики, пов'язані з діяльністю некомерційного представництва, з'являються в разі, коли воно починає виконувати функції підтримки продажів. При цьому податкові органи можуть спробувати рекласифікувати дане представництво в постійне (комерційне) представництво зі сплатою податку на прибуток за ставкою 23% у відношенні доходу, отриманого від продажу лікарських засобів в Україні. Також до недоліків некомерційного представництва можна віднести обмежений спектр банківських операцій і відсутність можливості отримати ліцензію на оптову торгівлю лікарськими засобами.

Постійне (комерційне) представництво займається комерційною діяльністю і платить податок на прибуток. Перевагою такої форми ведення бізнесу є можливість вибору між звичайним або так званим непрямим методом оподаткування. Звичайний метод оподаткування має на увазі застосування стандартної 23% ставки податку на прибуток до прибутку постійного представництва, розрахованої як доходи за вирахуванням витрат і амортизаційних відрахувань.

При непрямому методі оподаткування витрати представництва умовно розраховують на рівні 70% доходів представництва і фактично податком за ставкою 23% оподатковується тільки 30% доходів. Таким чином, ефективна ставка оподаткування становить 6,9%. Такий метод має переваги для представництв з невеликими витратами (менше 70% доходів) або коли представництву складно підтвердити документально понесені витрати. При цьому необхідно пам'ятати, що непрямий метод оподаткування може застосовуватися тільки в разі, якщо неможливо використання прямого методу.

Дочірні компанії є повноцінними учасниками фармринку і можуть виступати в ролі сервісних або торгових компаній. Оподатковуваний прибуток дочірніх компаній розраховується звичайним методом - з доходів віднімаються витрати і амортизаційні відрахування і з цієї суми сплачується податок на прибуток за ставкою 23%. З 01.01.2012 р ставка податку на прибуток буде знижена і складе 21%.

Фінансування компаній має свої відмінності. Основними методами фінансування торгових фармкомпаній є на сьогодні знижки і бонуси від іноземного постачальника. Кожен з цих методів несе певні ризики. При використанні знижок від постачальника існує ризик додавання Комісією з регулювання цін ретроактивності знижки в розмірі торгової націнки. Відносно бонусів, в свою чергу, існує ризик нарахування ПДВ за ставкою 20%.

Наступний метод - ще одне безвідсоткове фінансування від іноземної компанії групи. Таке фінансування обкладається податком на прибуток, крім випадків отримання зворотної безвідсоткової фінансування від одного з акціонерів компанії на термін до 365 днів. Також існує метод фінансування через некомерційне представництво. При одночасному функціонуванні та представництва, і дочірньої компанії є можливість оптимального розподілу витрат між компанією і представництвом.

Ще одна зі схем фінансування полягає в використанні компанії-агента в ролі посередника між компанією-постачальником і дистриб'ютором. На компанію-агента при цьому не поширюється цінове регулювання. Фінансове забезпечення компанії-агента відбувається за рахунок агентської винагороди, яка виплачується постачальником (обкладається ПДВ за ставкою 20%). При цьому, однак, виникає ризик постійного представництва компанії-постачальника і оподаткування доходів від продажів лікарських засобів в Україні за ставкою 23%.

За словами Ю. Ноговіцина, оптимальним варіантом для налагодження стабільного фінансування діяльності компанії при веденні бізнесу виступає комбінація некомерційного представництва і дочірньої компанії. Головною умовою при цьому є ефективне податкове планування і дотримання всіх законодавчих вимог до функціонування бізнес-моделей.

Таким чином, фармкомпаніям з будь-який бізнес-моделлю при веденні своєї діяльності і плануванні бюджету на наступний рік бажано залучати податкових консультантів з тим, щоб уникнути можливих податкових ризиків і ефективно розподілити податкове навантаження.

Про планування і оптимізації витрат на юридичний супровід розповів Андрій Горбатенко, радник юридичної компанії «Правовий Альянс» Про планування і оптимізації витрат на юридичний супровід розповів Андрій Горбатенко, радник юридичної компанії «Правовий Альянс».

На сьогодні витрати фармкомпаній на юридичний супровід продовжують зростати. За одиницю вимірювання обсягу наданих юристами фармкомпаніям послуг були обрані години, витрачені юристами на юридичну допомогу. Динаміка цього показника з року в рік продовжує наростати. Якщо в 2008 р юристами в середньому на надання юридичних послуг фармацевтичної компанії було витрачено трохи менше 500 ч, в 2009 р - понад 500 ч, то в 2010 році цей показник склав вже майже 700 ч.

Протягом 2008-2010 рр. надані юридичні послуги розподілялися нерівномірно.

У 2008 році попит на них був обумовлений інтересом з боку податкових органів до некомерційних представництв. У форматі некомерційного представництва тоді функціонувало більшість зарубіжних представництв, в зв'язку з чим 30% всього обсягу витраченого юристами часу склали питання оподаткування. Також левову частку роботи юристів становили запити, пов'язані з супроводом поточної діяльності, зокрема юридичний аналіз договорів та питання в сфері вирішення трудових правовідносин в фармкомпаніях. Частка кожного з цих напрямків склала 20% всього обсягу витраченого юристами часу.

У 2009 р на перший план вийшли питання, що стосуються основної діяльності некомерційних представництв, - реклами, промоції та ін. Актуальність даної сфери діяльності цих компаній пояснюється розробкою нових систем проведення промоції в зв'язку з підвищенням конкуренції на фармринку. Частка запитів за підсумками року склала близько 30% всього обсягу витраченого юристами часу.

Вперше в 2009 р стало актуальним питання конкурентного права, що було пов'язано з набранням чинності ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що визначила склад правопорушення і санкції за поширення інформації, яка вводить в оману споживачів. Дозвіл питань, пов'язаних з підвищеним контролем з боку держави, зайняло 19% всього обсягу витраченого часу юристів.

У 2010 р запити фармкомпаній в області рекламного законодавства зросли до 35% всього обсягу витраченого юристами часу, продовжуючи лідирувати в порівнянні з іншими запитами. Залишалися також актуальними запити, що стосуються податкового законодавства, а також і конкурентного права.

Станом на сьогодні можна вважати, що в 2011 р дані питання не втрачають своєї актуальності, і така тенденція триватиме і в майбутньому. Також на майбутній рік слід передбачити можливі витрати фармкомпаній на звернення до юристів з питаннями, що стосуються персональних даних, і захисту права інтелектуальної власності, а також антикорупційного законодавства.

Причиною збільшення кількості запитів і відповідного зростання витрачається юристами часу на їх обробку є постійні зміни в законодавстві України, так чи інакше зачіпають фармбізнес, а також постійно зростаючий інтерес з боку різних державних органів до учасників фармринку.

Для мінімізації цих витрат фармкомпаніям необхідно отримувати ті послуги, в яких вони дійсно потребують. Також для зменшення витрат фармкомпаній на юридичні послуги їм необхідно оптимізувати співпрацю з юристами для приречення надходження повторних запитів. В юридичній практиці поширені випадки надходження одного і того ж питання в різних контекстах від різних підрозділів однієї компанії. Злагоджена робота всіх підрозділів при подачі запиту в юридичну компанію допоможе зменшити витрати на їх обробку. Також цю проблему допоможе вирішити створення бази даних запитів до юристів, по якій можна відстежити тематику запитів і отримати доступ до відповідей на них. Крім того, можна використовувати спеціалізовані бази даних юридичних консультацій. На сьогодні їх трохи, але вони є.

PS

Для оптімізації своих майбутніх витрат керівніцтву фармкомпанії та патенти Постійно аналізуваті рентабельність існуючого формату діяльності підприємства. Вибір правильного формату прісутності и организации ведення ДІЯЛЬНОСТІ на территории України Виступає заставою того, что у компании будут відсутні постійні ризики ФІНАНСОВИХ санкцій з боку державних структур и примусове переходу в Інший формат ДІЯЛЬНОСТІ. Такоже правильно избран формат ДІЯЛЬНОСТІ поможет оптимізувати витрати при оподаткуванні прибутку, отриманий компанією. Для того щоб фармакологічна компанія володіла інформацією про всі тонкощі процедури оподаткування, зміни в законодавстві України і їх майбутні наслідки для діяльності підприємства, їй необхідно надання юридичної допомоги. Обсяг наданих юристами послуг для фармкомпаній з року в рік зростає. Відповідно збільшуються і витрати учасників фармринку на юридичні консультації. На сьогодні запити від фармкомпаній до юристів формуються в основному за рахунок питань, пов'язаних зі зміною в рекламному, антимонопольному та податковому законодавстві.

Кожна фармакологічна компанія має можливість скоротити витрати, витрачені на юридичні послуги. Для цього необхідний відповідальний підхід співробітників фармкомпаній, які роблять запит в юридичну компанію, і ведення відповідного реєстру всіх раніше зроблених запитів.

Таким чином, використовуючи дані можливості мінімізації витрат, фармакологічна компанія може розраховувати на підвищення своєї рентабельності в майбутньому.

Бліц опитування

В рамках спеціалізованої конференції-практикуму «Фармбюджет-2012» її організатори провели опитування серед професійної аудиторії, в якій брало участь 50 компаній-виробників.

На обговорення були винесені ключові питання 2-й сесії, а саме:

  • який сьогодні формат бізнес-моделі обраний в компаніях,
  • яка їхня позиція щодо локального виробництва,
  • чи використовують компанії в своїй діяльності митно-ліцензійний склад.

Результати проведеного опитування показали:

  • Сьогодні в форматі представництва працюють 76% зарубіжних компаній, що беруть участь в опитуванні, з яких трохи менше половини планують найближчим часом перехід на локальне підприємство.
  • Частка вітчизняних компаній, які мають досвід контрактного виробництва лікарських засобів, склала 33%. Близько 80% вказали орієнтованість на повний виробничий цикл.
  • Серед зарубіжних компаній, що функціонують на території України, близько 60% в своїй роботі використовують митно-ліцензійний склад.

думка експертів

2-ю сесію завершила дискусія експертів фармринку. Спочатку вони обговорили питання вибору та ефективності діяльності різних видів організаційно-правових форм ведення фармбізнесу в Україні і розповідали про функціонуючих в їхніх компаніях форматах діяльності.

Першим поділився досвідом переходу з представництва на локальне підприємство Євген Заїка, директор ТОВ «Нікомед Україна» Першим поділився досвідом переходу з представництва на локальне підприємство Євген Заїка, директор ТОВ «Нікомед Україна». Рішення замінити одну форму діяльності на іншу було прийняте з двох причин. Першою причиною, що вплинула на це рішення, була політика і корпоративні правила головного офісу. Другим фактором, який спонукав до реорганізації компанії, виступила проводиться українською державою в кінці 2008 р (коли вийшов наказ про регулювання націнок на лікарські засоби) політика, а також загостренням ризиків, пов'язаних з девальвацією гривні, і виникали різницями курсів валют, неповерненням боргів дебіторів і складнощами в проходженні формальностей контролю якості лікарських засобів. На думку Е. Заїки, було справедливо розділити ці ризики між дистриб'ютором і виробником. Для такого поділу ризиків компанія перейшла на досить складну модель бізнесу у вигляді локального підприємства, зберігши при цьому існуюче представництво.

Про складнощі відкриття свого виробництва розповів Раджив Гупта, генеральний директор компанії «Кусум Фарм» Про складнощі відкриття свого виробництва розповів Раджив Гупта, генеральний директор компанії «Кусум Фарм». Процес відкриття нового підприємства досить складний. На сьогодні оптимальним шляхом організації виробництва лікарських засобів виступає співпраця з компаніями, які вже мають свої бренди.

Таким чином, нинішня співпраця з «Нікомед Україна» для «Кусум Фарм» є значущою подією. Завершуючи свій виступ, Р. Гупта висловив слова подяки на адресу керівництва Сумської обл. за підтримку інвесторів.

Ігор Герасимчук, голова представництва «Софарма» в Україні, представляв інший підхід до організації виробництва, що полягає в придбанні українського виробництва Ігор Герасимчук, голова представництва «Софарма» в Україні, представляв інший підхід до організації виробництва, що полягає в придбанні українського виробництва. Частка emerging markets (ринків, що розвиваються) Росії і країн СНД займає 60% всього обсягу продажів. Для розвитку бізнесу компанії ці фармринки є найбільш пріоритетними. Частиною загальної стратегії компанії «Софарма» також є недавнє придбання аптечних мереж в Білорусі.

На думку І. Герасимчука, наявність у компанії локального виробництва і можливості здійснювати оптову дистрибуцію підвищує ймовірність виникнення різних ризиків, але при цьому збільшуються можливості для розвитку компанії і розширюється спектр рішень в разі непередбачених ситуацій.

Георгій Вікторов, директор представництва «Абботт Продактс ГмбХ» в Україні, висловив свою думку щодо вибору моделі ведення бізнесу Георгій Вікторов, директор представництва «Абботт Продактс ГмбХ» в Україні, висловив свою думку щодо вибору моделі ведення бізнесу. Компанія «Абботт Продактс ГмбХ» почала рух в напрямку реорганізації в локальне підприємство і планує завершити цей процес до кінця 2011 р Також експерт висловив надію, що епоха постійних потрясінь на українському фармринку коли-небудь закінчиться, ситуація нормалізується і у фармкомпаній з'явиться можливість реалізовувати найбільш ефективні моделі бізнесу, виходячи з довгострокової стратегії та чіткого розуміння перспектив розвитку ринку.

Г. Вікторов зазначив, що на фармринку Росії більшість міжнародних виробників вибрали для себе бізнес-модель локального підприємства і протягом останніх років активно реалізують стратегію локалізації виробництв (ладу, купуючи підприємства, створюючи спільні підприємства або ліцензуючи виробництво), прагнучи до статусу національного виробника. У цьому підході до бізнесу, за його словами, - майбутнє і українського фармринку.

Кшиштоф Седлецький, глава представництва компанії «Астеллас» в Україні, висловив свою точку зору щодо вибору формату ведення господарської діяльності на фармринку України Кшиштоф Седлецький, глава представництва компанії «Астеллас» в Україні, висловив свою точку зору щодо вибору формату ведення господарської діяльності на фармринку України. Компанія «Астеллас» функціонує на фармринку України в форматі некомерційного представництва і користується усіма перевагами даної організаційно-правової форми. Такими позитивними сторонами, на його думку, є відсутність відповідальності представництва за ризики при веденні господарської діяльності та існуюче обмеження на прийняття рішень главою представництва.

Експерт припускає, що в разі реорганізації його компанії в формат локального підприємства головною проблемою буде фінансування цієї дочірньої компанії. У найближчій перспективі варіант переходу на іншу організаційно-правову норму можливий, але це буде залежати від ситуації, яка складається на фармринку. При цьому, швидше за все, буде віддаватися перевага формату сервісної компанії.

Рей Маш, керівник департаменту генеричних препаратів «Зентіва» в складі компанії «Санофі-Авентіс Україна», озвучив своє бачення ефективної моделі бізнесу на фармринку Рей Маш, керівник департаменту генеричних препаратів «Зентіва» в складі компанії «Санофі-Авентіс Україна», озвучив своє бачення ефективної моделі бізнесу на фармринку. За час своєї кар'єри Р. Маш мав досвід роботи і управління як некомерційним представництвом, так і торговим локальним підприємством. На його думку, відкриття останнього доцільно в разі, якщо масштаби діяльності некомерційного представництва стають занадто великими. Крім того, рішення про зміну формату діяльності від некомерційного представництва до локального торгового підприємства може бути пов'язано зі специфікою регуляторної політики держави та іншими особливостями ведення господарської діяльності. В такому випадку, на думку експерта, перехід на формат торгового локального підприємства є більш ефективним.

Щодо формату діяльності підприємства висловився і Анатолій Ревін, глава представництва «Егіс Нюрт» в Україні Щодо формату діяльності підприємства висловився і Анатолій Ревін, глава представництва «Егіс Нюрт» в Україні. Дана компанія функціонує у вигляді некомерційного представництва. Робота в такому форматі надає більше переваг при веденні діяльності на території України і зумовлює виникнення великої кількості регуляторних питань. Надалі варіант переходу на формат локального підприємства або комерційного представництва можливий при виникненні необхідності ведення діяльності, що виходить за функції існуючого некомерційного представництва.

В ході дискусії було порушено тему можливого співробітництва некомерційного представництва з приватними підприємцями. У зв'язку з тим, що для некомерційного представництва не розраховують оподатковуваний прибуток і, відповідно, нема валових витрат, то на них зміни законодавства щодо сплати податку за надані послуги не поширюється.

Також експертами обговорювалося закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вівізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», який на момент проведення конференції ще не був підписаний Президентом України В. Януковичем. Згідно з цими змінами в Податковому кодексі з переліку об'єктів, які не підлягають оподаткуванню, будуть виключені надання рекламних, аутсорсингових, юридичних, аудиторських та інших послуг. Під час конференції експерти прийшли до висновку, що дана поправка в законі буде впливати на бюджет фармкомпаній вже в 2011 р Нагадаємо, що поправка була підписана 10.06.2011 р і вступає в дію в липні місяці.

В кінці дискусії кожним з експертів були озвучені їх прогнози щодо можливого збільшення витрат на підтримку існуючих бізнес-моделей і, відповідно, очікуваного ними рівня рентабельності фармбізнесу.

І. Герасимчук прогнозує зростання витрат у зв'язку з наявністю у компанії власного виробництва і відповідних витрат на організацію виробництва лікарських засобів.

Майбутніми інвестиціями, а не витратами, Г. Вікторов назвав витрати, пов'язані з ростом доходів.

Е. Заїка закликав учасників фармринку перш ніж переходити на формат локального підприємства, провести попередні розрахунки, прогнозуючи збільшення витрат для забезпечення бізнесу. Експерт зазначив, що операційні витрати при наявності локальної компанії набагато вище, ніж при роботі представництва і прогнозоване в 2012 р збільшення витрат він пов'язує саме з цими обставинами.

На відсутність збільшення витрат розраховує А. Ревін. У цьому випадку рентабельність буде залишатися стабільною. Також експерт вважає, що в зв'язку зі скороченням видів діяльності некомерційного представництва, зазначених у Податковому кодексі, у його компанії не виникне необхідності в переході на інший формат бізнес-моделі.

Для своєї компанії Р. Маш прогнозує планомірне зростання витрат і доходів. Таким чином, рентабельність компанії буде залишатися стабільною.

Збільшення витрат свого підприємства Р. Гупта пов'язує з підвищенням заробітної плати. Він також прогнозує збільшення витрат внаслідок зростання фармринку.

При незмінній моделі-бізнесу К. Седлецький прогнозує збереження рівня рентабельності. Якщо структура бізнесу буде змінюватися, то в зв'язку з цим збільшаться операційні витрати на утримання даного формату функціонування на фармринку. Компенсувати ці витрати компанія буде шляхом збільшення обсягу продажів, а також за рахунок використання позитивних моментів від переходу в формат локального підприємства.

Ознайомитися з презентаціями учасників конференції «Фармбюджет-2012» можна на сайтах www.morion.ua і www.apteka.ua .

Антон Фірсов,
фото Анатолія Бєлова

Цікава інформація для Вас:

Коли ж можна прийняти рішення про реорганізацію представництва в дочірню компанію?